1. Словник української мови у 20 томах

ударостійкий

УДАРОСТІЙКИ́Й, а́, е́.

Стійкий до ударів.

При випуску автомобіля “ЗАЗ-1102” використовуватимуться високоміцні, ударостійкі і легкі матеріали (з наук.-попул. літ.);

Застосовуючи каучук у процесі синтезу полістиролу, добувають ударостійкий полістирол (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ударостійкий — ударостійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ударостійкий — -а, -е. Який не зазнає руйнування або пошкодження від ударів. Великий тлумачний словник сучасної мови