удержання
УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с.
Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати.
Підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі, досягається зменшеним крилом у результаті збільшення швидкості (з наук.-попул. літ.);
Палац був значно занедбаний і обшарпаний, – видно, що дуже слабо дбали про його удержання (І. Франко);
Як тільки збувся [Іван] котрої дитини з дому, то приймав на її місце чужу дитину на вдержання (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удержання — уде́ржання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- удержання — (вдержання), -я, с. Дія за знач. удержати I і удержувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удержання — УДЕ́РЖАННЯ (ВДЕ́РЖАННЯ), я, с. Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати. Для польотів на високих швидкостях велика площа крила не тільки не потрібна, але й шкідлива, бо підйомна сила, достатня для удержання літака в повітрі... Словник української мови в 11 томах