1. Словник української мови у 20 томах

удосконаленість

УДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ (ВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до удоскона́лений 2.

Від первісної простоти і нехитромовності візантійська церковна лірика йшла до великої формальної вдосконаленості, виробивши нові віршові розміри, створивши мудровані строфічні побудови (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удосконаленість — удоскона́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. удосконаленість — (вдосконаленість), -ності, ж. Абстр. ім. до удосконалений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удосконаленість — УДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ (ВДОСКОНА́ЛЕНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до удоскона́лений 2. Словник української мови в 11 томах