1. Словник української мови у 20 томах

удоювати

УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., що, розм.

Те саме, що надо́ювати.

Марії Миколаївні навіть за такою посухи вдавалося удоювати стільки молока, що й собі вистачало, і сусідським діточкам перепадало (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удоювати — удо́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. удоювати — (вдоювати), -юю, -юєш, недок., удоїти (вдоїти), -удою, -удоїш, док., перех., розм. Те саме, що надоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удоювати — УДО́ЮВАТИ (ВДО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОЇ́ТИ (ВДОЇ́ТИ), удою́, удо́їш, док., перех., розм. Те саме, що надо́ювати. Словник української мови в 11 томах
  4. удоювати — Удоювати, удо́юю, -єш сов. в. удоїти, удою, -їш, гл. Доить, надоить извѣстное количество. Вона їм удоїла. Він узяв те молоко. Грин. І. 158. Словник української мови Грінченка