удряпнути
УДРЯПНУ́ТИ (ВДРЯПНУ́ТИ), ну́, не́ш, кого, що.
Док. до дря́пати¹ 1.
– Ага, злодій .. – Нечипір скочив і кинув на Хведора ножем, що Марта поклала на столі картоплю чистить. Ніж попав у руку Хведорові і трохи удряпнув її (Грицько Григоренко);
Наталя побачила, що він руку вдряпнув об камінь, і враз дістала бинт з торбинки і перев'язала виразку (О. Донченко);
– Сину! де ти? – спитала. – Гарр... – загаркав Пилипко з-під полу, вдряпнувши матір за чобіт (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удряпнути — удряпну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- удряпнути — (вдряпнути), -ну, -неш, перех. Док. до дряпати I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- удряпнути — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
- удряпнути — УДРЯПНУ́ТИ (ВДРЯПНУ́ТИ), ну́, не́ш, перех. Док. до дряпати¹ 1. — Ага, злодій.. — Нечипір скочив і кинув на Хведора ножем, що Марта поклала на столі картоплю чистить. Ніж попав у руку Хведорові і трохи удряпнув її (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- удряпнути — Удряпнути, -ну, -неш гл. Оцарапнуть, царапнуть. Котл. Ен. IV. 50. Словник української мови Грінченка