ужарювати
УЖА́РЮВАТИ (ВЖА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖА́РИТИ (ВЖА́РИТИ), рю, риш, док., кого, що.
1. Добре, до готовності просмажувати.
Добре вжарила гуску (Сл. Б. Грінченка).
2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно.
Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (І. Микитенко);
– Ану, вжар що-небудь! Лупастий хлопчик діловито підтяг штанці і вдарив по струнах (В. Земляк).
3. тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь.
Він її як ужарив, то вона... на дванадцяті сушки здохла (Сл. Б. Грінченка);
[Сава:] Німці рвуться на міст, щоб утекти, а товариш Мартиненко з армією .. як ужарив по них з танків! (З. Мороз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ужарювати — ужа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ужарювати — (вжарювати), -юю, -юєш, недок., ужарити (вжарити), -рю, -риш, док., перех. 1》 Добре, до готовності просмажувати. 2》 тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно. 3》 тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ужарювати — УЖА́РЮВАТИ (ВЖА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖА́РИТИ (ВЖА́РИТИ), рю, риш, док., перех. 1. Добре, до готовності просмажувати. Добре вжарила гуску (Сл. Гр.). 2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно. Словник української мови в 11 томах