1. Словник української мови у 20 томах

ужва

УЖВА́, и́, ж., діал.

Мотузка з лози; вужівка.

І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах);

* У порівн. В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, Похилилась голова, – Але плечі наче двері, Руки крепкі [міцні], мов ужва (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ужва — Міцний мотуз [X] Словник з творів Івана Франка
  2. ужва — ужва́ іменник жіночого роду мотузка * Але: дві, три, чотири ужви́ діал. Орфографічний словник української мови
  3. ужва — -и, ж., діал. Мотузка з лози; вужівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ужва — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. Словник синонімів української мови
  5. ужва — УЖВА́, и́, ж., діал. Мотузка з лози; вужівка. І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. ужва — Ужва, -ви ж. 1) = вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399. Словник української мови Грінченка