узгірок

УЗГІ́РОК (ВЗГІ́РОК), а, ч.

Зменш. до узгі́р'я (взгі́р'я).

На взгірку [гетьман] спинився, постояв, дивлячись на всі чотири боки світу: далина, далина неозора (В. Чемерис);

Липневий ліс – своєрідна скатертина-самобранка. На узгірках і старих вирубках червоніє полуниця (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узгірок — узгі́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. узгірок — див. горб Словник синонімів Вусика
  3. узгірок — -рка, ч. Те саме, що узгір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови