узгірок
УЗГІ́РОК (ВЗГІ́РОК), а, ч.
Зменш. до узгі́р'я (взгі́р'я).
На взгірку [гетьман] спинився, постояв, дивлячись на всі чотири боки світу: далина, далина неозора (В. Чемерис);
Липневий ліс – своєрідна скатертина-самобранка. На узгірках і старих вирубках червоніє полуниця (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me