узріти
УЗРІ́ТИ (ВЗРІ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що поба́чити.
Вона вже матір'ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Т. Шевченко);
З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Н. Кобринська);
Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узріти — узрі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- узріти — (взріти), -рю, -риш, док., перех., рідко. Те саме, що побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- узріти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- узріти — УЗРІ́ТИ (ВЗРІ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех., рідко. Те саме, що поба́чити. Вона вже матір’ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- узріти — Узріти, -рю, -риш гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40. Словник української мови Грінченка