уквітчаність

УКВІ́ТЧАНІСТЬ (ВКВІ́ТЧАНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до укві́тчаний (вкві́тчаний).

В українському бароко вражає органічне використання елементів фольклору, поєднання світських та іконописних елементів, уквітчаність, незвичайність в усьому, до чого торкнулася творча уява художника (із журн.);

Наївна уквітчаність бабусиної оселі викликає почуття вдячності й дитячого спокою (з газ.).