уклад

УКЛА́Д, у, ч.

1. Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.).

Молоді Радюкові товариші з надзвичайною сміливістю перетрушували ввесь уклад життя (І. Нечуй-Левицький);

Уклад життя в семінарії був загалом досить ідилічний (С. Васильченко);

Для кожної суспільної формації властивий свій особливий побутовий уклад (з наук. літ.);

Наука змінює не тільки характер праці людини, але й весь матеріальний і духовний уклад її життя (з публіц. літ.).

2. Тип, форма господарства певної суспільно-економічної формації.

В економіці країни [СРСР в 1920 р.] тісно перепліталось п'ять суспільно-економічних укладів: 1) натуральне господарство; 2) дрібнотоварне виробництво; 3) приватногосподарський капіталізм; 4) державний капіталізм; 5) соціалістичний уклад (з наук. літ.);

В працях Ол. Лазаревського, Д. Багалія .. та інших було дуже докладно розроблено .. історію українських міст і історію землеволодіння, що відіграло основну роль в цілім укладі українського життя (з наук. літ.).

3. заст. Умова, угода, договір.

– Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад. А тепер лучче [краще] я свого сина оддам у ченці, ніж би став тобі з їм [ним] на дорозі! (П. Куліш);

Прийшла [Ірися], Юноні розказала, Енея як Латинь приймала, Який між ними єсть уклад (І. Котляревський).

4. діал. Зовнішній вигляд; зовнішність, манера поведінки.

В його укладі, голосі та рухах пробивалася поперед усього якась жіноча м'якість та лагідність (І. Франко).

5. Дія за знач. укла́сти¹.

Фрагмент ікони деісусного ряду “Василій і Петро” з села Лисятичі привертає увагу вишуканою ніжною гамою .. з підкресенням лінійного ритму в укладі рясних бганок одягу (з наук.-попул. літ.).