укладка

УКЛА́ДКА¹ див. вкла́дка¹.

УКЛА́ДКА² (ВКЛА́ДКА), и, ж., розм.

Дія за знач. уклада́ти¹, укла́сти¹.

Ось парашут мій. Строп туга укладка (М. Бажан);

Одного разу після вечірньої перевірки, після укладки спати вони співали цю пісню (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укладка — укла́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. укладка — див. вкладка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укладка — УКЛА́ДКА див. вкла́дка. Словник української мови в 11 томах
  4. укладка — Укладка, -ки ж. Взносъ. Словник української мови Грінченка