уколисувати

УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСА́ТИ (ВКОЛИСА́ТИ), ишу́, и́шеш і рідко а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину.

Й досі вколисує рабиня Альме своїх маляток, лякаючи їх ім'ям Сагайдачного (З. Тулуб);

// Легким одноманітним погойдуванням, похитуванням, одноманітними звуками, музикою наганяти сон, дрімоту; заколисувати.

Одноманітний рух трамвая вколисує його (А. Крушельницький);

Годинник вколисував, і Зозуля, схилившись на стіл, задрімав (О. Донченко).

2. перен. Втішати, заспокоювати;

// Заглушати, тамувати.

Може, пишна блакить І широкеє море Зможуть болі втишить, Вколисать моє горе? (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уколисувати — уколи́сувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. уколисувати — ЗАКОЛИСУВАТИ; (горе) ПОТІШАТИ, стишувати, заглушати. Словник синонімів Караванського
  3. уколисувати — (вколисувати), -ую, -уєш, недок., уколисати (вколисати), -ишу, -ишеш і рідко -аю, -аєш, док., перех. 1》 Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уколисувати — ЗАКОЛИ́СУВАТИ (колишучи, присипляти — дитину), ЗАКОЛИ́ХУВАТИ, ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИ́ХУВАТИ, УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ). — Док.: заколиса́ти, заколиха́ти, приколиса́ти, приколиха́ти, уколиса́ти (вколиса́ти). Словник синонімів української мови
  5. уколисувати — УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСА́ТИ (ВКОЛИСА́ТИ), ишу́, и́шеш і рідко а́ю, а́єш, док., перех. 1. Колишучи, присипляти, примушувати заснути дитину. Словник української мови в 11 томах
  6. уколисувати — Уколисувати, -сую, -єш сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула. Гол. IV. 22. Словник української мови Грінченка