1. Словник української мови у 20 томах

укорінюватися

УКОРІ́НЮВАТИСЯ див. вкорі́нюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укорінюватися — укорі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. укорінюватися — див. ЗАКОРІНЮВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. укорінюватися — ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док. Словник синонімів української мови
  4. укорінюватися — Укорі́нюватися, -рі́нююся, -рі́нюєшся і укоріня́тися, -ріня́юся, -ріня́єшся; укорени́тися, -реню́ся, -рени́шся; укоре́нений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)