укочування
УКО́ЧУВАННЯ¹ (ВКО́ЧУВАННЯ), я, с.
Дія за знач. уко́чувати¹ і уко́чуватися¹.
Для укочування ґрунту найкраще застосовувати причіпні котки (з наук.-попул. літ.).
УКО́ЧУВАННЯ² див. вко́чування¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укочування — уко́чування 1 іменник середнього роду розрівнювання поверхні уко́чування 2 іменник середнього роду закочування в середину Орфографічний словник української мови
- укочування — I (вкочування), -я, с. Дія за знач. укочувати I і укочуватися I. II див. вкочування I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- укочування — УКО́ЧУВАННЯ¹ (ВКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. уко́чувати¹ і уко́чуватися¹. Для укочування грунту найкраще застосовувати причіпні котки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 152). УКО́ЧУВАННЯ² див. вко́чування¹. Словник української мови в 11 томах