українність

УКРАЇ́ННІСТЬ, ності, ж.

1. іст. Стан і властивістть за знач. украї́нний.

Відзначена українність козацького соціуму, який колись нав'язав свою волю всій Україні і змінив її культурно-цивілізаційну суть, є причиною такої риси сучасних українців, як отаманщина, а також особливостей політичного життя, в якому безперервно борються десятки “полковників”, а то й “гетьманів” (з публіц. літ.).

2. рідко. Те саме, що украї́нськість.

Саме народна сутність, глибинна українність її непересічної творчої натури принесли співачці любов і повагу мільйонів шанувальників (із журн.).