україномовний

УКРАЇНОМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який говорить українською мовою.

Вдалося зробити не так уже й багато: розпочати ремонт приміщення, перевести школу на п'ятиденку, організувати україномовний клас (з газ.).

2. В якому вживається українська мова; який написаний українською мовою.

Еппл Комп'ютер першою із західних фірм, що працюють у галузі програмування, запропонувала на український ринок україномовні програмні системи (з наук. літ.);

Нерідко в загальнополітичний контекст учений [М. Грушевський] вплітає архіважливу культурософську проблему – захисту української мови, україномовної книжки (з публіц. літ.);

Україномовні та двомовні школи були створені в США, Бразилії, Аргентині, як правило, при церквах (з наук.-попул. літ.).