українізм

УКРАЇНІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Слово або мовний зворот, запозичені з української мови.

З метою створення історичного і локального колориту в ряді історичних творів .. використовуються лексичні українізми (з наук. літ.);

Нема нічого дивного, що зустрічаємо ми українізми – свідомі, звичайно, і художньо-цілеспрямовані – в “Полтаві” Пушкіна чи в його “Гусарі” (М. Рильський);

Час від часу письменник [О. Довженко] вдається при перекладі і до прямих українізмів, що відтворюють народне світосприймання (з наук. літ.);

В його [Ф. Прокоповича] творах, написаних російською мовою, весь час зустрiчаються українiзми. Вiн вважав, що освiта лише тодi буде доступна для всiх, коли вона буде здійснюватись рiдною мовою (із журн.).