українізуватися

УКРАЇНІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. Сприймати, запроваджувати у себе українську культуру, мову, звичаї.

Швидко українізувавшись, Віктор Пальмов захопився стихією українського народного мистецтва (з наук.-попул. літ.);

Мова цих [емігрантських] видань – часто такий примітивний українсько-галицько-російський жаргон, що мимоволі прийшло на думку: таких “письменників” змусив би українізуватися хіба більшовицький нагай (І. Огієнко, );

// Змінюватися відповідно до української орфоепії.

Слово “шерег” стало вже в нас своїм словом, у Наддніпрянщині вимовляється тільки шерег, а не шереґ, тобто зовсім українізувалося (з наук.-попул. літ.).

2. Пас. до українізува́ти.