укриття

УКРИТТЯ́ (ВКРИТТЯ́), я, с.

1. Дія за знач. укри́ти і укри́тися.

Феодальний замок під час воєнної небезпеки був місцем укриття навколишнього населення (з наук. літ.);

Познанський прийшов до висновку, що цей шлик, .. що становить дно шапки і звішувався з голови, – був справжнім голов'яним укриттям у запорожців (О. Воропай).

2. тільки з початковим у. Місце, яке служить або може служити кому-, чому-небудь захистом, прикриттям.

Ззаду заговорив кулемет. Кущі попереду здалися Варварі рятівним, недосяжним укриттям (Л. Первомайський);

Застайок – примітивне укриття для пастухів (з наук.-попул. літ.);

Коли на полях сніг, зайці роблять на день лігвище – укриття, прориваючи тунель завдовжки з метр (з газ.);

// Спеціальна споруда, окоп і т. ін., зроблені для захисту людей, техніки від бомб, снарядів тощо.

Десь в укриттях озивалися окремими пострілами важкі далекобійні гармати (Іван Ле і О. Левада);

Тепер уже й полігона нема, і безмежні степові його простори нині вільно відкриті для чабанських отар, і Тоня, заглибившись в ті простори далеко, надибує часом лише на міцні укриття у землі (О. Гончар).