1. Словник української мови у 20 томах

укрупнений

УКРУ́ПНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до укрупни́ти.

За кілька літ дали про себе знати естетичні втрати, зумовлені деіндивідуалізацією ліричного героя, укрупненого до всепланетарного робітничо-селянського “ми” (з публіц. літ.).

2. у знач. прикм. Більший, ніж звичайно.

Докія .. рознесла дощенту бригадирів і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок (В. Кучер);

Будівництво своєї [лікарні] ще й досі тільки вирішується, а в тій “укрупненій”, кущовій місць не вистачає – іноді хворі навіть у коридорах лежать (О. Гончар);

Монтаж підкранових балок, кроквяних ферм та інших елементів виконувався укрупненими блоками (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укрупнений — укру́пнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. укрупнений — [укрупнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. укрупнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до укрупнити. || укрупнено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Більший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укрупнений — УКРУ́ПНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до укрупни́ти. — Із кількох колгоспів став у нас один укрупнений (Ю. Янов., II, 1954, 197). 2. у знач. прикм. Більший, ніж звичайно. Докія.. Словник української мови в 11 томах