уласкавлений
УЛАСКА́ВЛЕНИЙ (ВЛАСКА́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уласка́вити;
// у знач. прикм.
Власкавлений погляд;
// уласка́влено, безос. пред.
9 лютого 1871 уласкавлено й випущено на волю всіх провідників, засуджених за зраду держави (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уласкавлений — уласка́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- уласкавлений — (власкавлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уласкавити (власкавити). Великий тлумачний словник сучасної мови