1. Словник української мови у 20 томах

улежуватися

УЛЕ́ЖУВАТИСЯ (ВЛЕ́ЖУВАТИСЯ), жується, недок., УЛЕ́ЖАТИСЯ (ВЛЕ́ЖАТИСЯ), житься, док.

1. Остаточно дозрівати внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі).

Груша добре влежалась (Сл. Б. Грінченка);

Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали жовті духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м'якими (О. Донченко).

2. Від тривалого лежання осідати, ущільнюватися; злежуватися.

Там, де була ямка, завсіди стояла купка .. Пісок мусив сам своїм тягарем улежатись, аби земля вирівнялася (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улежуватися — уле́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улежуватися — див. дозрівати Словник синонімів Вусика
  3. улежуватися — (влежуватися) див. улежатися (влежатися). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улежуватися — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. улежуватися — Улежуватися, -жуюся, -єшся сов. в. улежатися, -жуся, -жишся, гл. Улеживаться, улежаться. Груша добре влежалась. Словник української мови Грінченка