уловлення

УЛО́ВЛЕННЯ (ВЛО́ВЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. уло́влення (вло́влення).

Поки можливе якесь “завжди”, тобто поки “часи тривають”, ми ніяк не можемо вийти за рамки заздалегідь окресленого нашою мовою вловлення цього ж не-існуючого, не-сущого Ніщо у слова сущої мови (з наук. літ.);

Технологія вловлення розчиненого металу з відпрацьованих розчинів – триступенева (з наук. літ.);

Війчасті клітини ротової воронки, завдяки своєму биттю, забезпечують вловлення їжі, а м'язові клітини обода, скорочуючись, закривають рот, коли тварина припиняє харчуватись (з наук.-попул. літ.);

Візуальне визначення типу людини – це дуже копітка, відповідальна робота аналізу всіх характерних особливостей, нюансів рис обличчя: розрізу та виразу очей, форми бровей, губ, підборіддя, овалу обличчя, вловлення настрою і духу людини, яке передається виразом обличчя (з наук. літ.);

Дослідження процесу вловлення пожежовибухонебезпечних сумішей у вихрових пиловловлювачах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me