1. Словник української мови у 20 томах

уловчий

УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ), а, е.

1. Признач. для ловецтва.

– А ти, Уласе, доглядатимеш моїх вловчих собак, моїх коней (І. Нечуй-Левицький).

2. у знач. ім. уло́вчий, чого, ч. Те саме, що ло́вчий 2.

Було виїжджає син старого гетьмана Браніцького на влови, .. а з ним їде сила панів та вловчих з собаками (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уловчий — уло́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уловчий — (вловчий), -а, -е. 1》 Признач. для ловецтва. 2》 у знач. ім. уловчий, -чого, ч. Те саме, що ловчий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уловчий — МИСЛИ́ВСЬКИЙ, ЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОЛОВЕ́ЦЬКИЙ, ЗВІРОБІ́ЙНИЙ, СТРІЛЕ́ЦЬКИЙ, ПОЛЬОВИ́Й, УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ) (про собак та їхні якості). Це була хороша мисливська рушниця (З. Тулуб); За кілька днів до відкриття мисливського сезону ми вже дебатуємо: куди? (О. Словник синонімів української мови
  4. уловчий — УЛО́ВЧИЙ (ВЛО́ВЧИЙ), а, е. 1. Признач. для ловецтва. — А ти, Уласе, доглядатимеш моїх вловчих собак, моїх коней (Н.-Лев., III, 1956, 295). 2. у знач. ім. уло́вчий, чого, ч. Те саме, що ло́вчий 2. Було виїжджає син старого гетьмана Браніцького на влови,.. Словник української мови в 11 томах