улотрикс

УЛО́ТРИКС, у, ч., біол.

Клас зелених водоростей, поширених у морях і прісних водоймах.

У проточних водоймах часто можна помітити яскраво-зелені скупчення шовковистих ниток, прикріплених до підводного каміння. Це багатоклітинна зелена водорость улотрикс (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улотрикс — -а, ч. Рід нитчастих зелених водоростей порядку улотриксових. Великий тлумачний словник сучасної мови