1. Словник української мови у 20 томах

умащений

УМА́ЩЕНИЙ (ВМА́ЩЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до умасти́ти.

За хвилину встає [Гриць] і визирає крізь вмащене в стіну скло, що представляє з сеї сторони віконце (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умащений — ума́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умащений — (вмащений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до умастити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умащений — УМА́ЩЕНИЙ (ВМА́ЩЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до умасти́ти. Словник української мови в 11 томах