умаєний

УМА́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до умаї́ти.

– Чи в кращий край зелений, Залитий світлом, зіллям умаєний, На нитку мов нанизані, мчите ви? (І. Франко);

Весь сотниковий двір був умаєний, подвір'я підметене, вози позакочувані до маштарок, стіни побілені вапном і підведені жовтою глиною (Б. Лепкий).