умбон
УМБО́Н, а, ч., іст.
Напівсферична або конічна металева бляха у центрі щита, яка захищала руку воїна від пробивних ударів.
У центрі щита кріпились опуклі бляхи-умбони або маківки, під щит робили підкладку з вати (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умбон — -а, ч., іст. Серединна залізна бляха на щиті, яка захищала руку воїна від ударів, що пробивали щит. Великий тлумачний словник сучасної мови