1. Словник української мови у 20 томах

уменшати

УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ), а́ю, а́єш і УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМЕ́НШИТИ (ВМЕ́НШИТИ), шу, шиш, док., що, розм.

Те саме, що зме́ншувати.

– Влітку .. я часом за день нажебраю два або й три карбованці. Взимку буває в кишені та торбі багато менше. Але загалом маю, не вменшай, боже, добрі заробітки (І. Нечуй-Левицький);

// Укорочувати.

Не співайте, півниченьки, Не вменшайте ночі, Бо ще ж мої не виспались Каренькії очі! (з народної пісні).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уменшати — уменша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. уменшати — (вменшати), -аю, -аєш і уменшувати (вменшувати), -ую, -уєш, недок., уменшити (вменшити), -шу, -шиш, док., перех., розм. Те саме, що зменшувати. || Укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уменшати — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. уменшати — Уменша́ти, -ша́ю, -ша́єш; уменши́ти, -ншу́, -нши́ш, -нша́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уменшати — УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ), а́ю, а́єш і УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМЕ́НШИТИ (ВМЕ́НШИТИ), шу, шиш, док., перех., розм. Те саме, що зме́ншувати. — Влітку.. я часом за день нажебраю два або й три карбованці. Словник української мови в 11 томах