уменшеність

УМЕ́НШЕНІСТЬ (ВМЕ́НШЕНІСТЬ), ності, ж.

Властивість і стан за знач. уме́ншувати (вме́ншувати).

Його [Ісуса] мала уменшеність від анголів полягала в тому, що Він перебував у людському тілі, і взяв гріхи всього світу на Себе, знищивши владу диявола (з рел.-церк. літ.).