умивальниця
УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж.
1. рідко. Те саме, що умива́льник.
2. заст. Велика миска, таз для вмивання.
Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (І. Франко);
// рел.-церк. Посудина, призначена для обмивання рук і вуст священнослужителів перед і після Літургії.
Умивальниця вівтарна.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умивальниця — умива́льниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- умивальниця — І умивальниця вівтарна, рідко умивальник Посудина, призначена для обмивання рук та вуст священнослужителів перед і після здійснення Літургії;умивальне блюдо Словник церковно-обрядової термінології
- умивальниця — див. умивальник, умивалка Словник чужослів Павло Штепа
- умивальниця — (вмивальниця), -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що умивальник. 2》 заст. Велика миска, таз для вмивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умивальниця — Умива́льниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- умивальниця — УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж. 1. рідко. Те саме, що умива́льник. 2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (Фр., II, 1950, 289). Словник української мови в 11 томах
- умивальниця — Умивальниця, -ці ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5. Словник української мови Грінченка