умилений
УМИ́ЛЕНИЙ (ВМИ́ЛЕНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до уми́лити.
2. у знач. прикм. Який дуже спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня).
До гетьмана на вмиленому коні підскочив джура (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умилений — уми́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- умилений — (вмилений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умилити. 2》 у знач. прикм.Який дуже спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
- умилений — УМИ́ЛЕНИЙ (ВМИ́ЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до уми́лити. 2. у знач. прикм. Який дужо спітнів, покрився ніби мильною піною (про коня). До гетьмана на вмиленому коні підскочив джура (Ле, Наливайко, 1957, 92). Словник української мови в 11 томах