1. Словник української мови у 20 томах

умилосердити

УМИЛОСЕ́РДИТИ (ВМИЛОСЕ́РДИТИ), джу, диш, док., кого, заст.

Зробити милосердним.

– Чого це ви, Катре, так падкаєтесь, без спочинку? – кажу їй. – Робитиму, робитиму, поки сили .. Може, вгоджу [пані], може, вмилосерджу! Отже, не вгодила й, не вмилосердила (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умилосердити — умилосе́рдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. умилосердити — (вмилосердити), -джу, -диш, док., перех., заст. Зробити милосердним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умилосердити — Умилосе́рдити, -се́рджу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. умилосердити — УМИЛОСЕ́РДИТИ (ВМИЛОСЕ́РДИТИ), джу, диш, док., перех., заст. Зробити милосердним. — Чого це ви, Катре, так падкаєтесь, без спочинку? — кажу їй. — Робитиму, робитиму, поки сили.. Може, вгоджу [пані], може, вмилосерджу! Отже, не вгодила й, не вмилосердила (Вовчок, І, 1955, 129). Словник української мови в 11 томах
  5. умилосердити — Умилосердити, -джу, -диш гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246. Словник української мови Грінченка