умитість
УМИ́ТІСТЬ (ВМИ́ТІСТЬ), тості, ж.
Властивість за знач. уми́тий (вми́тий).
Завжди після одужання світ набуває рис, яких набуває природа після дощу і розвіяння хмар: сонячна вмитість і оновлення... Чи надовго тільки та свіжовмитість.. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me