умитість

УМИ́ТІСТЬ (ВМИ́ТІСТЬ), тості, ж.

Властивість за знач. уми́тий (вми́тий).

Завжди після одужання світ набуває рис, яких набуває природа після дощу і розвіяння хмар: сонячна вмитість і оновлення... Чи надовго тільки та свіжовмитість.. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me