умоглядно
УМОГЛЯ́ДНО.
Присл. до умогля́дний.
Він уперше не умоглядно, а живим серцем зрозумів оту німотну муку Шевченка, художника-невільника (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умоглядно — умогля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- умоглядно — Присл. до умоглядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- умоглядно — УМОГЛЯ́ДНО. Присл. до умогля́дний. Ленін підкреслював, що коли автор судить про важливі явища життя не на основі власних життєвих спостережень, а чисто формально, умоглядно, книжно, то й твір його буде безплідним по суті і сухим за формою (Рад. Словник української мови в 11 томах