умонастрій

УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн.

Настроєність розуму, спрямованість інтересів.

Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим, що свої молоді роки прожив він у Петербурзі, .. серед передової російської інтелігенції (М. Рильський);

Історичне становище [України] як у часі, так і в просторі виробило особливий тип соціальної психології і умонастроїв її жителів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умонастрій — умона́стрій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. умонастрій — хохл. (умонастроеніе) розумостан розумостан, думання Словник чужослів Павло Штепа
  3. умонастрій — -рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. умонастрій — УМОНА́СТРІЙ, рою, ч., книжн. Настроєність розуму, спрямованість інтересів. Революційність його [Т. Шевченка] умонастрою пояснюється не тільки тим, що він народився кріпаком і на собі відчув увесь жах кріпосного права, але й тим... Словник української мови в 11 томах