унарний

УНА́РНИЙ, а, е, спец.

Який має арність один.

Методом нерівноважної статичної механіки отримано коефіцієнти дифузії. Вони виражаються через унарну та парну функції розподілу (з наук. літ.);

Унарна операція;

Унарний об'єкт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унарний — уна́рний прикметник Орфографічний словник української мови