унаявлювати

УНАЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що.

Робити що-небудь наявним, представляти що-небудь, унаочнювати.

Думаю найперше про Софію Левицьку, яка на зорі своєї юності ходила вулицями Києва, милувалася його чарівними соборами, що унаявлювали вічність нашого культурного часу (з наук.-попул. літ.);

Існуючі норми міжнародного співжиття унаявлюють зміну консервативних стереотипів і догм, що існували протягом десятиліть після закінчення другої світової війни (з публіц. літ.).