унезалежнення
УНЕЗАЛЕ́ЖНЕННЯ, я, с.
Здобуття незалежності ким-, чим-небудь.
Це особливо позначається на ситуації в “Євразійському просторі”, де унезалежнення відбулося здебільшого у формі перерозподілу влади між центральною і периферійною (республіканською) номенклатурами (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унезалежнення — унезале́жнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови