унивний

УНИ́ВНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що тужли́вий.

Від тих творів [Шевченка] обгорнуло Костомарова, як він каже, унивне раювання (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me