унизувати
УНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., УНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., кого, що.
1. Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи.
2. перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки.
Щойно почало світати. Все було в сивій росі – на гожу днину. Трава так і бризкала нею, обливаючи Танині ноги, унизуючи тугенькі литочки тьмяними перлинами (А. Дімаров);
Коло високих стовпів .. гойдається довга вервечка малих непримітних каганчиків, немов зірочки спустилися з темного неба і унизали собою оті високі стовпи (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унизувати — уни́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- унизувати — -ую, -уєш, недок., унизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи. 2》 перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- унизувати — УНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., УНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех. 1. Покривати густо або суцільно (намистом, бісером і т. ін.), нашиваючи, нанизуючи. 2. перен. Покривати чим-небудь густо або рядком, подібно до низки. Щойно почало світати. Словник української мови в 11 томах