уникливо
УНИ́КЛИВО, рідко.
Присл. до уни́кливий.
Манери і розв'язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: – Та так, знаєте... Дещо написав, а декому і не сподобалося... (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уникливо — уни́кливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- уникливо — рідко. Присл. до уникливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уникливо — УНИ́КЛИВО, рідко. Присл. до уни́кливий. Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: — Та так, знаєте… Дещо написав, а декому і не сподобалося… (Тулуб, В степу.., 1964, 30). Словник української мови в 11 томах