уникливо

УНИ́КЛИВО, рідко.

Присл. до уни́кливий.

Манери і розв'язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: – Та так, знаєте... Дещо написав, а декому і не сподобалося... (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уникливо — уни́кливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. уникливо — рідко. Присл. до уникливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уникливо — УНИ́КЛИВО, рідко. Присл. до уни́кливий. Манери і розв’язний тон Козловського дратували і коробили Тараса Григоровича, і він відповів уникливо і неясно: — Та так, знаєте… Дещо написав, а декому і не сподобалося… (Тулуб, В степу.., 1964, 30). Словник української мови в 11 томах