унти

У́НТИ, унт і у́нтів, мн. (одн. унт, а, ч.; у́нта, и, ж.).

Хутряне взуття з м'якою підошвою, поширене здебільшого у народів Півночі та Сибіру.

– Справжній ороч! – схвально промовив Гаврило, поки Юра зав'язував вище колін розшиті червоним і зеленим шовком унти (І. Багмут);

Ноги блаженствують в кудлатих унтах (Л. Первомайський);

З морозами і мисливці вбралися у нові шати. Уже не взували ічагів, а взували унти, .. зверху ремузи – шкіряні холоші, напущені на унти і підперезані пасом, щоб не набивався в унти сніг (І. Багряний);

// Хутряне взуття льотчиків.

Він був одягнений в дублений кожух і в льотчицьких унтах (М. Шеремет);

На сцені Ольга і Іван. Він в льотному комбінезоні і унтах (В. Собко).