унціал

УНЦІА́Л, у, ч.

Тип почерку грецьких та латинських рукописів Середньовіччя, для якого характерні великі рівні літери без гострих кутів та ламаних ліній.

Формально латинське унціальне письмо, що утворилося на зорі середньовіччя близько IV ст., є аналогією грецького унціалу .. Термін унціал вперше вжив Ієронім наприкінці IV ст. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унціал — -у, ч. Вид почерку латинського і греко-візантійського письма, поширеного у 4-9 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови