уніатський

УНІА́ТСЬКИЙ, УНІЯ́ТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до уніа́т та уніа́тство.

На західноукраїнських і західнобілоруських землях у той час [напередодні першої імперіалістичної війни] панувала уніатська церква (з наук. літ.);

Значення Острозької Біблії скоро вийшло за межі свого власного народу – вона стала душею церковного життя усього православного й уніатського слов'янства (з наук. літ.);

// Стос. до уніатства.

Голоси і кроки лунали в тих хатах, як в церкві, і здавалось, що тут господарі .. оті темні уніатські образи та дерев'яні ангели, що дивились на нас із стін (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уніатський — уніа́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. уніатський — -а, -е. Прикм. до уніат та уніатство. || Стос. до уніатства. Уніатська (греко-католицька) церква — християнське об'єднання, створене Брестською унією в 1596 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уніатський — УНІА́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до уніа́т та уніа́тство. На західноукраїнських і західнобілоруських землях у той час [напередодні першої імперіалістичної війни] панувала уніатська церква (Iст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах