уніон

УНІО́Н, у, ч.

1. Союз, об'єднання, спілка.

2. Підрозділ, адміністративне утворення.

Наростаючі контакти з керівними органами світового адвентизму завершилися в 1990 р. оформленням статусу Церкви адвентистів сьомого дня як одинадцятого дивізіону, до складу котрого ввійшло п'ять уніонів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уніон — -у, ч. Союз, об'єднання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. уніон — уніо́н [від лат. unio (unionis)] союз, об’єднання. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. уніон — рос. унион союз, об'єднання, спілка. Eкономічна енциклопедія