унітарій
УНІТА́РІЙ, я, ч.
1. Прихильник унітаризму.
2. мн. Прихильники течій, сект у християнстві, які не приймали один з основних догматів – догмат Трійці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унітарій — уніта́рій іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови