уособленість

УОСО́БЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. уосо́блений.

Якщо .. до цього одного, прозрілого додається ще один, ще сотня, ще тисяча і тисяча тисяч, – спаде омана з зачарованого спокусами натовпу і утвориться коло прозрілих, які побачать у центрі його – звіра і поплічників в усій уособленості їх злодіянь і таємних замислів (Б. Олійник).