упевнювання

УПЕ́ВНЮВАННЯ (ВПЕ́ВНЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. упе́внювати.

Впевнювати себе у тому, що старіння є чимось природним, багато в чому схоже на впевнювання, що й смерть природна (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me