упевнювання
УПЕ́ВНЮВАННЯ (ВПЕ́ВНЮВАННЯ), я, с.
Дія за знач. упе́внювати.
Впевнювати себе у тому, що старіння є чимось природним, багато в чому схоже на впевнювання, що й смерть природна (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me